Czernowitz im Westen der Ukraine war einst Zentrum jüdischer Kultur in der Bukowina, einer Grenzlandschaft, die über die Jahrhunderte vom Vielvölkergemisch geprägt war. Die jüdische Bevölkerung machte zeitweilig die Hälfte der Einwohnerschaft aus, es überlebten nur wenige die von Deutschen und Rumänen 1941 verordnete Deportation in die Lager Transnistriens. Ein großer Teil der Deportierten starb an Typhus. Mindestens 270.000 rumänische Juden wurden in Transnistrien ermordet.
Im Mittelpunkt von Volker Koepps Film aus dem Jahr 1999 stehen Herr Zwilling und Frau Zuckermann, die zu den letzten noch im alten Czernowitz geborenen Juden gehörten. Beide verbindet neben ihrer Freundschaft nicht zuletzt die deutsche Sprache. Täglich besucht Herr Zwilling in den Abendstunden die 90-jährige Frau Zuckermann. Man spricht über frühere Zeiten, das gemeinsam Erlebte, über Politik und Literatur und die alltäglichen Sorgen. In den Lebensgeschichten dieser beiden Menschen steckt das Elend des 20. Jahrhunderts. Mit ihren Erinnerungen verknüpft der Film Episoden aus dem jüdischen Leben im Czernowitz aus den späten 1990er Jahren, als die Stadt nach dem Ende der Sowjetunion erstmals wieder ins europäische Bewusstsein trat.
Angesichts des wieder zunehmenden Antisemitismus in ganz Europa hat Koepps filmisches Meisterwerk auch viele Jahre nach seiner Uraufführung nichts von seiner Aussagekraft und Gültigkeit verloren. Auch das Leben der Menschen in der Region ist mit den politischen Auseinandersetzungen, beginnend mit der Annexion der Krim, dem Krieg in der Ost-Ukraine und 2022 mit dem russischen Überfall auf die Ukraine immer schwieriger geworden.
Hinweis:
Das ursprünglich geplante Programm „Vanished World“ mit Bildern des Fotografen Christian Herrmann muss aufgrund eines Auslandsaufenthalts des Autors verschoben werden.
Online-Tickets: www.off-broadway.de/reihe/Sonderprogramm/Allerweltskino
Чернівці на заході України колись були центром єврейської культури на Буковині – прикордонному ландшафті, який протягом століть характеризувався багатоетнічною сумішшю. Часом єврейське населення становило половину мешканців міста; лише деякі з них пережили депортацію до таборів у Трансністрії, організовану німцями та румунами у 1941 році. Значна частина депортованих померла від тифу. Щонайменше 270 000 румунських євреїв були вбиті в Трансністрії.
Фільм Фолькера Кеппа 1999 року зосереджується на пані Цвіллінг і пані Цукерманн, які були одними з останніх євреїв, що народилися в старому Черновіці. Окрім дружби, їх пов’язує не в останню чергу німецька мова. Пан Цвіллінг щовечора відвідує 90-річну пані Цукерманн. Вони розмовляють про минулі часи, про те, що пережили разом, про політику і літературу, а також про свої щоденні турботи. У життєвих історіях цих двох людей приховані страждання 20-го століття. Фільм пов’язує їхні спогади з епізодами з єврейського життя в Чернівцях наприкінці 1990-х років, коли місто вперше повернулося до європейської свідомості після розпаду Радянського Союзу.
Зважаючи на відродження антисемітизму в Європі, кінематографічний шедевр Кеппа не втратив своєї виразності та актуальності через багато років після прем’єри. Життя людей у регіоні також стає дедалі складнішим через політичні конфлікти, починаючи з анексії Криму, війни на сході України та, у 2022 році, російського вторгнення в Україну.
Зверніть увагу:
Заплановану програму „Зниклий світ“ зі світлинами фотографа Крістіана Геррманна доводиться відкласти через перебування автора за кордоном.
